Суть
На товар, що йде за межі митної території, ПДВ нараховується за ставкою 0%, але податковий кредит на матеріали, енергію та послуги, з яких ви цей товар зробили, зберігається в повному обсязі. Тобто держава повертає вам той ПДВ, який ви заплатили постачальникам всередині країни — це механізм державної підтримки експорту, закріплений в ⚖Сила законуПКУ 195.1. Різниця між вашим ПК і нульовим ПЗ — це сума, яку ви можете попросити з бюджету за ПКУ 200.
На цифрах це виглядає так. Експортували за квартал на 12 млн ₴, використали матеріалів на 8 млн ₴ плюс ПДВ 1,6 млн ₴ — цей мільйон шістсот повертається або на розрахунковий рахунок, або в рахунок майбутніх податків. Експорт — це не лише ринок збуту, а й цілком конкретні гроші у вашій касі.
Тут легко сплутати дві речі: ставку 0% і звільнення за ст. 197 ПКУ. При 0% ваш ПК на вхідні матеріали зберігається повністю. При звільненні ПК або не виникає взагалі, або підлягає коригуванню через ПКУ 198.5 — тобто його треба «зачистити» компенсуючими ПЗ. Економічно це дві різні моделі: 0% дає повернення з бюджету, звільнення дає нульову суму, але без права знімати ПК.
У цього механізму є умови: підтвердити вивіз митною декларацією, для військово-технічної продукції — мати дозвіл ДСЕКУ, і чекати щонайменше 30 днів на камеральну перевірку перед відшкодуванням. Тож для українського виробника експорт — це і про збут, і про грошовий потік.
Чи стосується вас
Нульова ставка спрацює для вас, якщо одночасно виконуються чотири умови:
- Ви виробниче підприємство, платник ПДВ.
- Ви продаєте власну продукцію нерезиденту України — це може бути метал, машинобудування, текстиль, агросектор, IT-обладнання, продукти переробки.
- У вас підписаний зовнішньоекономічний контракт у валюті або гривні з умовою про вивезення.
- Товар фізично перетинає митний кордон, і це підтверджено митною декларацією типу ЕК10 (експорт у вільному режимі) або відповідним кодом.
Нульова ставка не настільки автоматична, як здається. Вона не застосовується до віртуальних послуг IT-аутсорсу — там діє правило місця постачання за ст. 186 ПКУ, а не нульова ставка. Не застосовується до бартеру без вивезення. І не застосовується до поставок у зону вільної торгівлі без фактичного перетину кордону. Покажете такий випадок як експорт за 0% — отримаєте донарахування і штраф.
Як зробити
Крок 1 — Контракт і підготовка
Зовнішньоекономічний договір має містити повний пакет реквізитів: дані нерезидента, валюту платежу, INCOTERMS (найчастіше FCA, CPT, DAP), умови переходу права власності, спосіб поставки і перелік супровідних документів. Якщо контракт у валюті, додатково потрібен валютний нагляд через банк — раніше це називалося «паспорт ЗЕД-операції», нині це процедура реєстрації за відповідною постановою НБУ.
Далі тримайте в голові послідовність, бо вона визначає вашу проводку щомісяця. Валютна виручка зараховується на розподільчий рахунок (рах. 316) і частково підлягає обов’язковому продажу за Постанова НБУ. Курсові різниці визнаєте за П(С)БО 21 у трьох точках: на дату операції, на дату балансу і на дату погашення. Пропустите хоча б одну — курсова зависне на 362 або 316 і піде в податкові коригування.
Крок 2 — Оформлення продажу і митниця
Спочатку готуєте товаросупровідні документи, далі справу веде митний брокер:
- Виписуєте інвойс (commercial invoice) і пакувальний лист (packing list) у валюті контракту.
- Готуєте транспортний документ — CMR (для авто), Bill of Lading (морський), AWB (авіа), залізнична накладна за УМВС/СМГС.
- Митний брокер оформлює митну декларацію ЕК10. На декларації проставляється штамп «під митним контролем», далі — «вивезено за межі митної території».
- Після фактичного вивезення (тобто відмітки митниці) виникає податкова подія — це й буде дата формування ПЗ за ставкою 0%.
Митний кодекс ст. 82 прямо каже: датою вивезення є дата проставлення відповідної відмітки митного органу. Ця дата критична для періоду декларації ПДВ — саме на неї ви виписуєте ПН і саме до цього періоду ляже експорт у вашу декларацію.
Крок 3 — Податкова накладна 0%
ПН виписуємо в день оформлення МД зі ставкою 0% і типом причини «07» (експорт). Реєструємо в ЄРПН у строк за ПКУ 201.10 — 15 календарних днів. Не зареєстрували вчасно — штраф, плюс прогалина у вашій декларації.
Крок 4 — Проводки
Крок 5 — Бюджетне відшкодування
Це фінал. Заявка на відшкодування подається не окремо, а у складі декларації з ПДВ: рядок 20.2 — гроші на рахунок, рядок 20.1 — у рахунок майбутніх платежів. Порядок регулюється Постанова КМУ №1075, сама процедура — за ПКУ 200. ДПС має 30 к.д. на камеральну перевірку, а якщо вона розширена — до 60 к.д. Тож від моменту заявки до грошей на рахунку проходить близько двох місяців.
Відшкодування — зона підвищеної уваги, і ДПС перевіряє три речі. Перше — фактичне вивезення: звіряє вашу МД з базою митниці, і якщо у митниці її немає або вона з іншою сумою, відшкодування зупиняють. Друге — реальність контрагента: нерезидента пробивають через відкриті реєстри, дивляться, чи існує він і чи має реальну економічну активність. Третє — ланцюжок матеріалів: чи реальні ваші постачальники, чи зареєстровані їхні ПН. Якщо десь у ланцюжку «маяк» або компанія, що існує два місяці, відшкодування заблокують, і доводити доведеться роками. Тому тримайте у справі контракту копії всіх вхідних ПН і первинки — на момент перевірки вони мають бути під рукою.
Як це в Odoo
Експортна операція в Odoo проходить шістьма точками — і кожна з них автоматично тягне за собою наступну:
- Sale Order (
sale.order) —partner_idнерезидент, валюта контракту, INCOTERMS у поліincoterm. - Fiscal Position «Експорт 0%» (
account.fiscal.position) автоматично мапить податок на 0%-ставку. Тобто вам не треба міняти ставку вручну — система сама перемикає її залежно від партнера. - Delivery (
stock.pickingтипу «out») — фіксує дату фактичного відвантаження. - Customs Declaration — наша кастомізація
x_md_number,x_md_date, прив’язка до МД. Сюди ви вписуєте дані з декларації, яку оформив митний брокер. - Customer Invoice (
account.moveout_invoice) — у валюті, з автоматичним перерахунком на гривні за курсом НБУ на дату МД. - Tax Report — рядок 2.1 декларації з ПДВ автоматично заповнюється з 0%-податкових ліній.
Курсові різниці у нашій конфігурації крутить cron currency_revaluation: щодня переоцінює залишки на 362 і 316 за курсом НБУ, тож на дату балансу ручний перерахунок робити не доводиться — він уже зроблений. Окремо живе курсова різниця на дату операції — вона йде окремою проводкою через wizard «Зарахування валютної виручки». Фактичну виручку ви закриваєте руками, решту тримає автоматика.
Винятки і ризики — експорт військово-технічної продукції
Експорт військового призначення і подвійного використання — окремий правовий режим. Регулюється ⚖Сила законуЗУ 549-IX «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Сама ПДВ-частина не змінюється: це теж 0% за ст. 195.1 з повним збереженням ПК. Але додається ще один шар — до факту вивезення треба отримати дозвіл Державної служби експортного контролю України (ДСЕКУ). Без дозволу митниця не випустить, тобто операція просто не відбудеться. А якщо товар якось проскочив — це вже кримінал за ст. 333 ККУ. Тому для виробника ВТП дозвіл ДСЕКУ — не папірець «про всяк випадок», а перший документ, з якого починається контракт.
Закладайте на отримання дозволу 30–90 днів: оптимістично 30, реалістично ближче до 60. Окремо перевіряється кінцевий користувач (end-user) — за санкційними списками України, ЄС, США, ООН. Якщо покупець у списку, дозволу не буде, і це не предмет переговорів. Тримайтеся принципу «know your customer» і перевіряйте контрагентів завчасно через відкриті бази SDN, EU Consolidated, РНБО. Краще втратити тиждень на перевірку, ніж три місяці на контракт, який ДСЕКУ зрештою заверне.
Документи на додаток до стандартного експорту:
- Дозвіл ДСЕКУ (відповідний бланк, з номером і строком дії).
- Сертифікат кінцевого користувача (End-User Certificate) — від покупця.
- Сертифікат верифікації доставки (Delivery Verification Certificate) — у деяких категоріях.
- Технічна специфікація з кодом за ЄСКД або стандартами НАТО.
Інші винятки і ризики
Ще кілька пасток, які не пов’язані з ВТП, але можуть з’їсти вам відшкодування або ставку 0%:
- Невчасне підтвердження експорту. Якщо МД оформлена, але штампа «вивезено» немає протягом 180 днів, операція рекласифікується — і нараховується ПДВ за ставкою 20% (ПКУ 195.1.1). Тобто ви платите з власних грошей те, що мало б бути нулем.
- Часткове неповернення валютної виручки. Якщо валюта не надійшла протягом строку розрахунків (нині 365 к.д. за загальним правилом, з винятками воєнного стану) — пеня за порушення валютних операцій. Гра в «гарячу картоплину»: хто останній тримає неповернуту виручку, той платить пеню.
- Експорт через посередника. На цьому горять часто: якщо ваш покупець — український посередник, який сам потім експортує, ставка 0% вам не належить. Ви робите внутрішнє постачання за 20%, а 0% бере на себе вже посередник на своєму етапі. Тільки прямий експорт нерезиденту дає 0%.
- Експорт у країну-агресора. З 2022 року експорт у росію і білорусь заборонений. Спроби обходу через треті країни (Казахстан, Грузія, Туреччина) — окремий моніторинг санкційного комплаєнсу, з цим жартів немає.
- Курсова різниця на дату визнання доходу проти дати оплати. Контракт у валюті, оплата затримана — у вас зависає дебіторка, яку треба регулярно переоцінювати на дату балансу. Інакше курсова виповзе у грудні великим стрибком, і це болітиме у звіті про фінансові результати.
Перевірка перед закриттям місяця
- Кожна експортна МД має скановану копію з відміткою «вивезено за межі митної території»
- ПН на 0% з типом причини «07» зареєстрована в ЄРПН у 15-денний строк
- Рядок 2.1 декларації відповідає сумі експорту за курсом НБУ на дату МД
- ПК на матеріали, що пішли на експорт, зберігається — не помилково віднесено до 197.6
- Заявка на відшкодування подана (рядок 20.2 або 20.1)
- Курсові різниці на 362 і 316 розраховані на дату балансу за П(С)БО 21
- Для військово-технічної продукції — дозвіл ДСЕКУ у справі контракту
- Контрагент-нерезидент перевірений на санкційних списках