Експортний контроль · ДСЕКУ

Суть

ДСЕКУ — Державна служба експортного контролю України — центральний орган виконавчої влади, який видає дозволи на міжнародні передачі товарів військового призначення і подвійного використання. Без дозволу експорт, реекспорт, імпорт або транзит такого товару — це не порушення правил оформлення, а кримінал. Регулюється ⚖Сила законуЗУ 549-IX від 20.02.2003 «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Дозвіл краще отримати до контракту, а не після. Покупець з-за кордону хоче бачити, що ви здатні поставити товар юридично чисто, а не «спробуємо отримати дозвіл, якщо виграємо тендер». До того ж дозвіл ДСЕКУ часто стає передумовою банківського фінансування угоди і виходу на ринок НАТО. Це не папірець на потім, а частина вашої переговорної позиції.

Чи стосується вас

Стосується, якщо ви плануєте міжнародну передачу (експорт, реекспорт, транзит, тимчасове вивезення) товарів з двох переліків, затверджених Постановою КМУ №1807 від 20.11.2003.

Список A — товари військового призначення. Це все, що спеціально розроблено або модифіковане для військового застосування: стрілецька зброя, боєприпаси, бронетехніка, БПЛА військового призначення, оптичні приціли, радіостанції військового стандарту, балістичний захист (плити, шоломи класу IV+), запчастини до військової техніки, технологічна документація. Якщо ваш товар тут — питання не стоїть, дозвіл потрібен.

Список B — товари подвійного використання. Це позиції, цивільні за основним призначенням, але такі, що можуть піти у військо:

хімічні речовини і прекурсори — окремий перелік за CAS-номерами;
програмне забезпечення з функціями шифрування — криптографія певної сили ключа;
високоточні верстати з ЧПУ певних характеристик (наприклад, 5-осьові);
композитні матеріали (вуглепластики, арамідні волокна);
електронні компоненти військового і космічного класу (rad-hard);
технології передачі даних, GPS-модулі високої точності;
безпілотники з певними характеристиками (поєднання дальності та вантажності).

Найпоширеніша пастка тут — дивитися на маркетингову назву товару і вирішувати: «ну це ж цивільне, ДСЕКУ не треба». Класифікують не за каталогом, а за технічними характеристиками. Якщо ваш «промисловий контролер» має радіаційну стійкість для космосу — це Список B. Якщо ваш «фотоапарат» бачить в інфрачервоному діапазоні нижче −40 °C — це теж Список B. У разі сумнівів подавайте запит на класифікацію (про нього — нижче).

Не стосується: експорт суто цивільних товарів (одяг, харчі, меблі, побутова техніка без військових сертифікатів), ІТ-послуги без передачі шифрувального ПЗ, експорт послуг — за окремими винятками.

Як зробити

Крок 1 — Реєстрація суб’єкта міжнародної передачі (СМП)

Перед першою операцією підприємство реєструється в ДСЕКУ як суб’єкт здійснення міжнародних передач (СМП). Реєстрація разова, безкоштовна, через сайт ДСЕКУ або паперовою заявою. До неї треба пакет документів: установчі документи, виписка з ЄДР, перелік товарів, що плануєте експортувати, дані відповідальних осіб (зазвичай це посада «менеджер з експортного контролю»).

Після реєстрації вам присвоюють код СМП — і саме він стоятиме в усіх подальших заявах. Тож реєструватися варто заздалегідь, не в день, коли підписали контракт.

Крок 2 — Запит на класифікацію (за потреби)

Якщо є сумніви, чи потрапляє ваш товар у Список A або B, подаєте запит на класифікацію. ДСЕКУ за 30 днів дає висновок: потрапляє чи ні. Це безкоштовно і дає правову визначеність — потім ніхто не скаже, що ви «мали б знати».

Крок 3 — Вибір типу дозволу

Закон передбачає кілька типів дозволів. Обираєте за вашою бізнес-моделлю — від разової угоди до серії постачань:

Тип дозволу	Сфера застосування	Термін дії	Коли застосовується
Разовий	Одна конкретна угода	До 1 року	Перша поставка новому клієнту, разовий контракт
Генеральний	Серія однотипних поставок	До 3 років	Постійні контракти з одним покупцем у дружній державі
Відкритий	Широкий перелік товарів і країн	До 3 років	Великі експортери з усталеною репутацією і системою внутрішнього контролю (ISO 9001 + експортний compliance program)

Для нового експортера практично завжди стартуємо з разового дозволу. Генеральний і відкритий — це наступні рівні зрілості, коли вже є репутація і налагоджена внутрішня процедура.

Крок 4 — Збір документів і подача заявки

Стандартний пакет, який ляже у вашу справу контракту:

Заява за затвердженою формою з кодом СМП;
Експортний контракт з усіма реквізитами, специфікацією, технічним описом товару;
End User Certificate (EUC) — сертифікат кінцевого використання, підписаний кінцевим користувачем (зазвичай Міноборони країни-покупця) із зобов’язанням не реекспортувати без згоди України;
Сертифікат верифікації доставки (Delivery Verification Certificate) — підтверджує отримання товару після поставки. Подається пост-фактум, але передбачається в умовах контракту;
Технічна документація на товар, специфікації, фото;
Висновок про класифікацію — якщо ви його одержували;
Сплачене держмито — близько 0,1–0,5% від суми контракту, залежно від типу дозволу.

Крок 5 — Експертиза і отримання дозволу

ДСЕКУ проводить експертизу за участю Мінстратегпрому, Міноборони, СБУ і МЗС (для політичних аспектів). Тобто рішення колегіальне — і це одна з причин, чому терміни не одноденні:

Стандартний термін — 30 робочих днів.
Прискорений — 10 робочих днів (з обґрунтуванням, чому потрібно швидше).
Подовжений — до 90 днів у складних випадках: країна під санкціями, чутливий товар, неоднозначна класифікація.

Результат — дозвіл ДСЕКУ з унікальним номером формату ДЕК-YYYY-MM-NNNNN. Цей номер далі піде в графу 44 митної декларації.

Крок 6 — Митне оформлення

Митниця прийме декларацію ЕК10 (експорт) лише за наявності чинного дозволу ДСЕКУ. У графі 44 — номер дозволу і дата. Без цього номера декларація не пройде електронну верифікацію в АСМО (Автоматизована система митного оформлення), і ви побачите відмову.

Крок 7 — Звітність після поставки

Експорт не закінчується на дозволі. Протягом 30 днів після завершення поставки ви подаєте в ДСЕКУ звіт про використання дозволу: копія митної декларації, інвойс, документи про передачу товару. Для генеральних і відкритих дозволів — квартальні звіти, бо там операцій багато.

Три документи тут легко плутають, бо в голові вони зливаються в один. Військовий сертифікат (ДСТУ В) каже «товар відповідає військовим вимогам». Дозвіл ДСЕКУ каже «можна везти за кордон». Допуск до державної таємниці потрібен, якщо засекречені самі технології. Кожен закриває свою зону, і часто потрібні всі три одночасно: сам сертифікат ще не дає права на експорт, а сам дозвіл не означає, що товар відповідає вимогам.

Як це в Odoo

Експорт ВТП в Odoo живе у п’яти точках налаштування — і кожна потрібна, щоб система не дала вам випадково випустити товар без дозволу:

Елемент	Налаштування	Дані
Fiscal Position	«Експорт ВТП 0% ПДВ»	Маппінг 20% ставки → 0% за ПКУ 195.1
Customs Office	Кодифікація митниць	Код пункту пропуску
Sale Order	Кастомні поля	`x_dseku_permit_no`, `x_dseku_permit_date`, `x_end_user_certificate_no`, `x_md_number` (номер МД після оформлення)
Product	Класифікація	`x_dseku_classification` (Список A / Список B / Не підлягає), `x_uktzed_code`
Invoice	Звітність	Окремий журнал «Експорт ВТП», ПН з типом «07»

Сенс цих полів — щоб система ловила помилку раніше за людину. У кастомізації підтвердження sale.order з товаром класу A або B без заповненого x_dseku_permit_no просто блокується: «Відсутній дозвіл ДСЕКУ, продовження операції заборонено». Оператор не випустить товар на відвантаження, поки не заповнить поле. А окремий звіт «Прострочені дозволи» сповіщає за 30 днів до завершення терміну дії — тож проблему ви побачите раніше, ніж її побачить митниця.

Винятки і ризики

Один нюанс міняє всю економіку угоди: експорт ВТП — це 0% ставка ПДВ за ⚖Сила законуПКУ 195.1, а не звільнення. При 0% ставці увесь ваш ПК на матеріали, комплектуючі, енергоносії зберігається повністю і йде на бюджетне відшкодування через заяву Д1 у складі декларації ПДВ. При звільненні за ст. 197 ПК доводиться «зачищати» компенсуючими ПЗ. Тому для виробника 0% експорт економічно вигідніший за звільнене постачання ЗСУ всередині країни: експорт повертає ПДВ грошима, постачання ЗСУ — лише знімає податок із суми.

Кримінальна відповідальність

Експорт без дозволу ДСЕКУ — це не адміністративне правопорушення, де обійшлися б штрафом. Це кримінал:

Ст. 333 КК України «Незаконне переправлення товарів військового призначення» — позбавлення волі від 3 до 7 років з конфіскацією майна.
Ст. 333-2 КК України «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів подвійного використання» — штраф від 8500 до 17000 нмдг (близько 150 000–300 000 ₴) або обмеження волі до 3 років.
Для підприємства як юрособи — конфіскація товару, заборона експортної діяльності на 3–5 років, виключення з реєстру СМП.

§ Експорт балістичних плит на 1 200 000 ₴ за контрактом з Латвією

Дано: Виробник балістичного захисту класу IV (плити SAPI 25×30 см) уклав контракт з Міноборони Латвії на постачання 400 комплектів. Сума: 40 000 € = 1 200 000 ₴ за курсом НБУ на дату поставки. Виробництво — за українським військовим сертифікатом ДСТУ В.

Документація:

Експортний контракт з Aizsardzības ministrija Латвії від 12.02.2026, специфікація
End User Certificate від Латвійського МО з зобов’язанням використання у власних ЗС, без реекспорту
Дозвіл ДСЕКУ №ДЕК-2026-04-12345 від 28.03.2026, термін дії — 1 рік
Сертифікат відповідності українській військовій нормі ДСТУ В 8001
Митна декларація ЕК10 №UA100120/2026/123456 від 15.05.2026, у графі 44 — номер дозволу

Облік (на дату МД — 15.05.2026):

Реалізація: Дт 362 / Кт 701 — 1 200 000 ₴ · експорт ВТП, контракт LV-2026-001
ПДВ 0% — ПН з типом причини «07» (експорт) на 1 200 000 ₴, рядок 2.1 декларації
Собівартість списується: Дт 902 / Кт 26 — 780 000 ₴
ПК на матеріали (арамідне волокно, керамічна броня, кріплення) — усі 90 000 ₴ залишаються в рядку 17.1 декларації, жодних компенсуючих ПЗ

Бюджетне відшкодування:

За результатами місяця у заяві Д1 у складі декларації запитуємо відшкодування 90 000 ₴
Камеральна перевірка — стандартні 20 к.д., при потребі документальна — 60 к.д.
Після підтвердження — кошти на банківський рахунок або у залік майбутніх платежів

Економічний ефект: при умові оплати з Латвії в 30 днів і відшкодуванні ПДВ у 60 днів — повний cash-cycle 60-90 днів, що для оборонного виробника з циклом виробництва 45 днів є життєздатним.

Якби експорт відбувся без дозволу ДСЕКУ: товар конфіскований на кордоні (1 200 000 ₴ збитку), кримінальне провадження за ст. 333 КК проти директора і менеджера з ЗЕД, заборона експорту на 5 років, репутаційні втрати з НАТО-партнерами на роки.

Інші важливі винятки і ризики

Менш очевидні випадки, на яких експортери регулярно спотикаються:

Транзит через Україну товарів ВТП третіми країнами теж підлягає контролю. Тобто навіть якщо товар не вироблений в Україні, а лише проходить через нашу територію — потрібен окремий тип дозволу.
Тимчасове вивезення для виставок, тестування або ремонту — окремий спрощений тип дозволу, але обов’язковий. Тут є типова пастка: інженерів послали на тестування БПЛА за кордон з прототипом у валізі, без дозволу — і після повернення на них уже чекає поліція. «Це ж тимчасово» митницю не цікавить.
Реекспорт раніше імпортованих товарів теж потребує дозволу, якщо товар у переліку. Походження тут не рятує.
Санкційні країни. Повна заборона експорту в РФ, Білорусь, КНДР, Іран, Сирію та інші країни санкційного переліку — незалежно від типу товару, дозволу і будь-яких підстав.
Кінцеве використання. Якщо EUC підроблено або порушено (товар реекспортовано без згоди України), українські державні органи мають право анулювати всі ваші дозволи й подати позов про відшкодування репутаційних збитків державі. Тобто проблеми покупця стають вашими проблемами.
Compliance program. Щоб дорости до відкритого дозволу, треба запровадити внутрішню програму експортного контролю: призначений відповідальний, процедури перевірки контрагентів проти санкційних списків (OFAC, EU, UK), внутрішні навчання персоналу, аудит відповідності щонайменше раз на рік. Це не одна посада, а системна робота.

На закриття місяця заведіть окрему перевірку — перехресне звіряння трьох реєстрів: sale.order з тегом експорту ВТП, реєстр дозволів ДСЕКУ і митні декларації в АСМО. Кожен відвантажений товар має мати валідний дозвіл, закриту МД і поданий звіт у ДСЕКУ. Будь-яка розбіжність — критичний ризик на перевірці Держаудитом чи БЕБ, і знайти її першими краще вам.

Експортний контроль і дозвіл ДСЕКУ — для виробників військово-технічної продукції