Закриття НЗВ на кінець місяця — інвентаризація та проводки

Суть

Закриття НЗВ — це місячний ритуал, який перетворює залишок рахунку 23 «Виробництво» на собівартість готової продукції (26) і собівартість реалізації (901/902). Послідовність зрозуміла: інвентаризація фактичного НЗВ на 31-ше число → розподіл загальновиробничих витрат (91 → 23 нормальні / 91 → 902 наднормові) → списання різниці між початковим залишком плюс витратами місяця і кінцевим НЗВ на 26. ⚖Сила законуП(С)БО 16 «Витрати», п. 11–16

Якщо НЗВ закрити криво, собівартість виходить завищена або занижена. Тоді фінансовий результат — фантастика, а база податку на прибуток — лотерея.

Чи стосується вас

• Підприємство веде виробничу діяльність — будь-який цикл, де є проміжна стадія обробки сировини (харчова, машинобудування, текстиль, меблі, поліграфія, фармацевтика).
• Цикл виробництва триває довше одного дня — або на кінець місяця у вас завжди є частково оброблені вироби.
• Використовуєте 23 для прямих витрат і 91 для непрямих (стандартна схема Класу 9 за П(С)БО 16).
• Платник податку на прибуток (загальна система) — собівартість прямо впливає на об’єкт оподаткування. Для платників єдиного податку Клас 9 не обов’язковий, але дисципліна обліку та сама.

Не стосується торговельних і чисто сервісних підприємств — у них залишок 23 теоретично можливий (незавершене обслуговування), але без нормування ЗВВ за потужностями.

Як зробити

1. Готуємо 23 до закриття. Перед самим закриттям усі поточні виробничі операції — списання сировини в цех, нарахування зарплати робітникам, амортизація обладнання — мають бути проведені:

   Дт 23 / Кт 201 — 800 000 ₴ · сировина у виробництво за М-11 Дт 23 / Кт 661 — 200 000 ₴ · зарплата робітників основного виробництва Дт 23 / Кт 651 — 44 000 ₴ · ЄСВ 22% на зарплату

2. Інвентаризація НЗВ. Комісія за наказом керівника на 31-ше число проводить інвентаризацію незавершених виробів у цеху: фактична кількість, стадія готовності у відсотках, оцінка за плановою собівартістю. Підсумок — Акт інвентаризації незавершеного виробництва з підписами голови комісії, начальника цеху і бухгалтера. Не «за залишком на 23», а саме перерахунок у цеху.

3. Розподіл ЗВВ (рахунок 91). Тут починається веселе. Загальновиробничі витрати за місяць (зарплата майстрів, амортизація цехового обладнання, енергоносії цеху) діляться на:

   • змінні ЗВВ — повністю на 23, пропорційно базі розподілу: машино-годинам, прямим витратам, обсягу випуску;
   • постійні ЗВВ — на 23 в межах нормальних потужностей, а понад норму — на 902.
   ⚖Сила законуП(С)БО 16.16 Дт 23 / Кт 91 — 120 000 ₴ · змінні ЗВВ і постійні в межах норми Дт 902 / Кт 91 — 30 000 ₴ · нерозподілені постійні ЗВВ (недозавантаження)

4. Рахуємо собівартість випуску. За формулою:

   Собівартість випуску = НЗВ початковий + Витрати місяця – НЗВ кінцевий

5. Оприбуткуємо готову продукцію. Підстава — Акт випуску ГП / Накладна М-13:

   Дт 26 / Кт 23 — 1 100 000 ₴ · оприбуткування ГП на склад

   Аналітику 23 ведемо за видами продукції і за замовленнями або партіями. Якщо в цеху одночасно йдуть три SKU, рахунок 23 має три субконто, і списання на 26 йде окремими проводками з ідентифікацією партії. Без цього собівартість одиниці не порахувати, а отже й маржу не побачити.

6. Закриваємо 91. Після розподілу залишок 91 має дорівнювати нулю. Якщо ненульовий — або не всі ЗВВ розподілені, або помилка в базі розподілу. Третього не дано.

Як це в Odoo

Виробничий цикл — модуль Manufacturing (MRP):

• Модель замовлення: mrp.production. Має bom_id (специфікація), product_qty (план), qty_produced (факт).
• Списання сировини: при state='progress' створюються stock.move із picking_type = виробничий, які генерують account.move Д 23 / К 201.
• Оприбуткування ГП: на state='done' створюється зустрічний stock.move Д 26 / К 23 на собівартість, розраховану через метод оцінки запасів (property_cost_method).
• Аналітика: використовуємо analytic_account_id на mrp.production для прив’язки до замовлення або партії. Це дає змогу через Account Analytic Lines отримати собівартість конкретної партії.

ЗВВ Odoo «з коробки» не розподіляє. Частину збирають через Manufacturing Overhead у mrp.workcenter (поле costs_hour), решта лягає ручними account.move на 91, які потім перерозподіляє наша кастомізація. Скрипт wizard.zvv.distribution бухгалтер запускає 31-го: він читає планову потужність зі mrp.workcenter.capacity і фактичну з виконаних mrp.production, обчислює коефіцієнт завантаження і робить проводки Д 23 / К 91 та Д 902 / К 91.

Кастомізація налаштована так, що автоматичні проводки в межах місяця заблоковані до запуску wizard’а. Це щоб 91 не «зависав» з ненульовим сальдо посеред місяця.

Винятки і ризики

1. Заниження НЗВ для зменшення податку. Класика жанру — комісія «забуває» включити частину НЗВ до акту інвентаризації, щоб усе зайве сіло на 26 і одразу пішло на 901 при продажу, зменшуючи прибуток. Це фіскальний ризик: при перевірці податковий звіряє фізичні залишки в цеху з обліком, і донарахуванням не обмежується. За певних обставин це кваліфікується як умисне заниження бази.

Інвентаризація НЗВ — найслабша ланка виробничого обліку, бо акт часто складають за залишком на рахунку 23 замість фактичного перерахунку. Тоді цифра в акті лише повторює облік, який мала б перевірити. Перший червоний прапорець: сальдо 23 на 31-ше число кілька місяців поспіль дорівнює до копійки сумі за формулою «початок + витрати – випуск», без жодного коригування на фактичну інвентаризацію. У живому цеху так не буває.

2. Помилка в базі розподілу ЗВВ. Якщо база — машино-години, а лічильники не ведуть або фальсифікують, розподіл нерівномірний. Один SKU отримує більше ЗВВ і виглядає збитковим, інший — заниженим і нібито надприбутковим. Рішення: щомісяця звіряти базу з первинкою (табелі, дані SCADA), фіксувати метод в обліковій політиці.

3. Зміна нормативу потужностей. Норматив переглядаємо не частіше ніж раз на рік (раціонально — на початку року, за фактом 12 місяців роботи). Часте перепідписання заднім числом — ознака «підгонки» собівартості. Перевірка це бачить одразу.

4. Брак і відходи. Понаднормативний брак списуємо на 947 «Нестачі і втрати», а не на 23 — інакше він тихо розчиниться у собівартості ГП. Поворотні відходи приймаємо на 209 за ціною можливого використання, зменшуючи собівартість випуску.

Понаднормові ЗВВ на 902 — це ще й сигнал для бізнесу, що компанія платить за повітря. Цех на 100 т, а випуск 60 т — на оренді, амортизації, зарплаті майстрів не зекономиш, і ці витрати з’їдять прибуток через 902. Звідси два виходи: завантажити потужності (більше замовлень, толлінг) або скоротити їх (продати обладнання, перейти в одну зміну). Коли сума на 902 з місяця в місяць однакова, це вже не випадковість, а діагноз сталої недозавантаженості.

Перевірка перед закриттям

• Акт інвентаризації НЗВ на 31-ше число підписаний комісією, відображений у бухгалтерії.
• Рахунок 91 на 31-ше число дорівнює нулю після розподілу.
• Сума на 902 за нерозподіленими постійними ЗВВ обґрунтована (коефіцієнт завантаження документований).
• Аналітика 23 за видами продукції / партіями збігається з фактом цеху.
• Калькуляція собівартості одиниці продукції за SKU обчислена і збережена в розділі «Планові ↔ Фактичні калькуляції».
• Відхилення фактичної собівартості від планової понад 10% — складена пояснювальна записка.