ПДВ
ПКУ ст. 198.5 п. «г», ст. 189.1ПДВ при понаднормативному браку
Брак у межах норми ПДВ не чіпає. Понаднормативний — це «негосподарське» використання купленого з ПДВ: на вартість витрачених матеріалів треба нарахувати компенсуюче ПЗ зведеною ПН з типом причини «13».
Приклад на цифрах
Партія 500 корпусів, норма браку 1% = 5 шт. Фактично забракували 12. Понаднормативні 7 шт × 1 250 ₴ собівартості купованих матеріалів = 8 750 ₴ → компенсуюче ПЗ 1 750 ₴.
Понаднормативний брак — це момент, коли вже куплений (і часто заявлений у кредит) ПДВ треба «віддати назад». Логіка не в тому, що брак карається податком, а в тому, що матеріали, які пішли в надлишкові втрати, більше не працюють на оподатковуване постачання — отже, вхідний ПДВ за ними держава компенсує собі через ваше ж компенсуюче зобов’язання. База рахується не від ціни продажу, а від вартості придбання витрачених матеріалів (ПКУ ст. 189.1), і саме ці дві бази тут найчастіше плутають.
Суть
Брак у межах технологічної норми для ПДВ нейтральний: його вартість осідає в собівартості готової продукції, яку ви продасте з ПДВ, тож вхідний податок лишається «робочим». Понаднормативні втрати такого виходу не мають — для цілей ПДВ їх трактують як використання поза господарською діяльністю (ПКУ ст. 198.5 п. «г»).
На вартість матеріалів, що пішли в понаднормативний брак, нараховують компенсуюче податкове зобов’язання — але тільки якщо ці матеріали колись купувалися з вхідним ПДВ. Немає вхідного ПДВ (придбання у неплатника, без податку) — немає що компенсувати. База — вартість придбання цих матеріалів (ст. 189.1), ставка — та сама, що була при купівлі (зазвичай 20%).
Де це рветься в Odoo
Найчастіше помилка концептуальна: беруть базою відпускну ціну забракованого виробу, а не собівартість витрачених матеріалів. Це не «постачання покупцю» зі своєю націнкою, а повернення вхідного кредиту. У прикладі це 7 шт × 1 250 ₴ собівартості = 8 750 ₴, ПЗ 1 750 ₴, а не 7 × відпускну ціну корпуса.
Друге, що легко зробити не так, — документ і строк. Компенсуюче ПЗ оформляють зведеною податковою накладною: позначка «Х» у полі «Зведена податкова накладна» і в «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)», тип причини «13», отримувач — ви самі з умовним ІПН. Скласти її треба не пізніше останнього дня місяця, а зареєструвати в ЄРПН — протягом 20 календарних днів після кінця місяця складання (не 15 к.д., як для звичайної вихідної ПН). Цей окремий строк легко прогавити.
Odoo цю накладну сам не складе. Стандартний account.move знає продаж і купівлю, але не «самопостачання за 198.5» — компенсуюча ПН зі зведеним типом «13» живе або в українському локалізаційному модулі, або в інтеграції з оператором ЕДО. Що варто прийняти за правило: понаднормативний брак закривають двома проводками — собівартість на витрати періоду (а не в собівартість продукції) і окреме нарахування ПЗ Дт 949 Кт 641, — і відразу ставлять у місячний реєстр зведених ПН. Якщо в системі немає окремого журналу для компенсуючих ПН — це діра, через яку ПЗ просто не доїде до ЄРПН.
Розвилка, яку треба пройти свідомо
Не кожен брак понад внутрішню норму автоматично тягне компенсуюче ПЗ. Критерій від ДПС: якщо вартість втрат усе одно входить у собівартість іншої оподатковуваної продукції (наприклад, бракований метал переплавляють і пускають назад у виробництво), товари не «вийшли» з госпдіяльності — компенсуюче ПЗ не нараховують. ПЗ виникає там, де вартість списується на витрати періоду без участі в майбутньому оподатковуваному постачанні.
Тому «норма» тут — не лише цифра з технологічної карти. Спершу спитайте: ця втрата ще працює на майбутній продаж із ПДВ чи остаточно списана? Відповідь і вирішує, складати компенсуючу ПН чи ні.
Типові помилки
- База від ціни продажу, а не від собівартості придбання матеріалів (плутають ст. 188.1 і 189.1).
- Нарахували ПЗ там, де його не треба — вартість браку насправді осіла в собівартості оподатковуваної продукції.
- Нарахували ПЗ за придбанням без вхідного ПДВ — компенсувати нічого.
- Прострочили реєстрацію зведеної компенсуючої ПН — забули, що тут 20 к.д. після місяця, а не 15.
- Звичайна ПН замість зведеної з типом причини «13» і умовним ІПН.
Дотичне
- Понаднормативний брак — детальний розбір: проводки, собівартість, документообіг на цифрах
- Акт браку — первинний документ, що фіксує обсяг понаднормативного браку
- Вихідна ПН — податкова накладна, у форматі якої складають зведену компенсуючу
- ПЗ — податкове зобов’язання, різновидом якого є компенсуюче
- Реєстрація ЄРПН — реєстрація ПН в ЄРПН і строки
- Закриття НЗВ — куди потрапляє собівартість браку при закритті незавершеного виробництва
Джерела4
- Усе про нарахування «компенсуючих» податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ — Бухгалтер 911 / i.factor.uai.factor.ua ↗база за ст. 189.1 = вартість придбання; ставка — та сама, що при купівлі; компенсуюче ПЗ лише за придбаннями з вхідним ПДВ
- Втрати від браку: чи визнавати ПЗ з ПДВ? — Дебет-Кредитnews.dtkt.ua ↗розвилка: якщо вартість браку входить у собівартість оподатковуваної готової продукції — компенсуюче ПЗ не нараховують
- Зведена компенсуюча податкова накладна з типом причини «13»: заповнення та зразок — 7eminar7eminar.ua ↗позначка «Х» у «Зведена ПН» і «Не підлягає наданню отримувачу», тип причини «13», умовний ІПН отримувача
- Якою датою складається зведена ПН за п. 198.5 ПКУ — ДПС (ЗІР)evp.tax.gov.ua ↗зведена компенсуюча ПН — не пізніше останнього дня звітного періоду